Поряд з українською драматургією трупа Садовського ставила й російську класику: “Ревізора”, “Одруження” Гоголя; “Тепленьке місце” Островського; “Сватання”, “Ведмідь” А. Чехова; “Від неї всі скверни” Л. Толстого, а також “Мазепу” Словацького,
“Моральність пані Дульської” Т. Запольської, “Загибель “Надії” Г. Гейєрмана та інші.
Видатний український митець Микола Садовський – великий артист героїко-романтичного і трагедійного плану, талановитий представник реалістичної школи М. Кропивницького. Від природи він був щедро наділений внутрішніми і зовнішніми акторськими даними: могутня здатність перевтілення, пристрасний темперамент, швидке збудження, велична, рідкісної краси струнка постава, виразне обличчя, багата міміка, променисті очі, що передають відразу цілу гамму переживань, задушевний і зворушливий голос, музикальність, пластичність тіла, простота сценічної поведінки.
Садовський ретельно готував кожну роль. Він цілком “знищував” себе і свою особистість, заглиблювався у внутрішній світ і психологію дійової особи, надавав яскравих, узагальнених характерних рис, властивих тільки даному персонажу. Все було продумане і відшліфоване: і міміка, і жест, і слово.
Творчий діапазон М. Садовського відзначався надзвичайно широкою палітрою виконуваних ролей: драматичних – Гнат, Тарас, Панас (“Безталанна”, “Бондарівна”, “Бурлака”), Дмитро, подорожній (“Не судилося”, “Зимовий вечір”), Никандр (“Никандр Безщасний”); комедійних та характерних – Карась (“Запорожець за Дунаєм”), виборний (“Наталка Полтавка”), Мартин Боруля, Пузир, Барильченко(“Хазяїн”, “Суєта”), городничий (“Ревізор”), Смирнов (“Ведмідь”), Вишневський (“Тепленьке місце”).
Але вершиною акторської майстерності Миколи Карповича були героїко-драматичні і трагедійні образи: Назар Стодоля, Богдан Хмельницький, Сава Чалий, Тарас Бульба, командор (“Камінний господар” Лесі Українки), воєвода (“Мазепа” Ю. Словацького та інші.
Ціла низка талановитих сценічних образів, створених Миколою Садовським, гідно репрезентує зразки високої театральної культури, є прикладом вірного служіння своєму народу і об”єктом уважного вивчення нинішніми молодими діячами мистецтва.
Поплярное на сайте:
Скульптура
Когда мы говорим о скульптуре Китая, перед нашим мысленным взором возникают, словно полные безудержного движения, терракотовые фигуры танского времени: мчащиеся или вздыбленные кони, юные девушки-танцовщицы, взмахивающие длинными рукавами ...
Театр демократических Афин
Своего наивысшего расцвета древнегреческое театральное искусство достигло в творчестве великих трагиков V в. до н. э. – Эсхила и Софокла.
Творчество Эсхила связано с эпохой становления Афинского демократического государства. Это госуда ...
Тенденции развития живописи в XVII
веке
В живописи того времени все более расширяется тематика, увеличивается удельный вес светских (исторических) сюжетов, в качестве «образцов» используются западноевропейские гравюры.
Начало XVII века ознаменовано господством в живописи двух ...
Навигация