Поряд з українською драматургією трупа Садовського ставила й російську класику: “Ревізора”, “Одруження” Гоголя; “Тепленьке місце” Островського; “Сватання”, “Ведмідь” А. Чехова; “Від неї всі скверни” Л. Толстого, а також “Мазепу” Словацького,
“Моральність пані Дульської” Т. Запольської, “Загибель “Надії” Г. Гейєрмана та інші.
Видатний український митець Микола Садовський – великий артист героїко-романтичного і трагедійного плану, талановитий представник реалістичної школи М. Кропивницького. Від природи він був щедро наділений внутрішніми і зовнішніми акторськими даними: могутня здатність перевтілення, пристрасний темперамент, швидке збудження, велична, рідкісної краси струнка постава, виразне обличчя, багата міміка, променисті очі, що передають відразу цілу гамму переживань, задушевний і зворушливий голос, музикальність, пластичність тіла, простота сценічної поведінки.
Садовський ретельно готував кожну роль. Він цілком “знищував” себе і свою особистість, заглиблювався у внутрішній світ і психологію дійової особи, надавав яскравих, узагальнених характерних рис, властивих тільки даному персонажу. Все було продумане і відшліфоване: і міміка, і жест, і слово.
Творчий діапазон М. Садовського відзначався надзвичайно широкою палітрою виконуваних ролей: драматичних – Гнат, Тарас, Панас (“Безталанна”, “Бондарівна”, “Бурлака”), Дмитро, подорожній (“Не судилося”, “Зимовий вечір”), Никандр (“Никандр Безщасний”); комедійних та характерних – Карась (“Запорожець за Дунаєм”), виборний (“Наталка Полтавка”), Мартин Боруля, Пузир, Барильченко(“Хазяїн”, “Суєта”), городничий (“Ревізор”), Смирнов (“Ведмідь”), Вишневський (“Тепленьке місце”).
Але вершиною акторської майстерності Миколи Карповича були героїко-драматичні і трагедійні образи: Назар Стодоля, Богдан Хмельницький, Сава Чалий, Тарас Бульба, командор (“Камінний господар” Лесі Українки), воєвода (“Мазепа” Ю. Словацького та інші.
Ціла низка талановитих сценічних образів, створених Миколою Садовським, гідно репрезентує зразки високої театральної культури, є прикладом вірного служіння своєму народу і об”єктом уважного вивчення нинішніми молодими діячами мистецтва.
Поплярное на сайте:
Искусство постмодернизма
Феномен постмодернизма чрезвычайно неоднороден как на практике, так и в теории. С одной стороны, это имитация мертвых стилей, говорение от имени всех прошлых эпох и всеми голосами, которые скопились в воображаемом музее культуры постмодер ...
Творчество военных лет
Творчество военных лет носит преимущественно личный и тайный характер. Заказы составляют весьма малую часть работ Гойи. Лучшие творения художник создал как потаенную летопись эпохи, которую невозможно можно было обнародовать при французск ...
Эстетика и религия
Плеханов писал: «Религию можно определить как более или менее стройную систему представлений, настроений и действий. Представления образуют мифологический элемент религии; настроение отношения и области религиозного чувства, а действия к ...
Навигация